Ресторан TRI, тут раді кожному, хто готовий увійти у світ нових смакових відчуттів.

Оксана Приходько – автор та натхненниця проекту, талановитий керівник та мама трьох дітей поділилася своїм рецептом простого щастя. Підйом о шостій ранку, йога, догляд за дітьми, ділові зустрічі та планування важливих подій – талановита людина талановита у всьому.

- Розкажіть про історію створення ресторану TRI.

- Мені й самій цікаво її спостерігати. По мірі того, як змінююся я, змінюється і моє сприйняття. Єдине, що незмінно – це давній інтерес до здорового способу життя і здорового харчування, як невід'ємної частини цього. Я люблю готувати, шалено люблю подорожувати, люблю досліджувати тему людини у всіх її проявах. Мрія мати ресторан зріла давно, і втілилася вона саме в той момент коли ми були до цього готові.

- Концепція майбутнього закладу сформувалася одразу?

- Так. У нас було чітке визначення того, з чим ми будемо, а з чим не будемо працювати. Наша головна філософія – це сезонні і локальні продукти, на яких базується практично все наше меню. Воно змінюється 4 рази на рік. Але не згідно з календарем, а згідно з природними ритмами. Не менш важливий принцип – це список продуктів, з якими ми НЕ працюємо: рафіновані продукти, білий цукор, біле борошно. Ми не використувуємо  м'яса, риби, яєць .

- Ви з самого початку планували зробити вегетаріанське меню?

- Ви знаєте, в цьому була певна пастка, бо під вегетаріанством кожен розуміє щось своє. Для більшості відмова від м'яса – це етичне рішення. Для мене, на сьогоднішній день, вегетаріанство – це не синонім здорової їжі. Головне – правильний баланс, який робить здоровим твій раціон харчування.

У Європі зараз з'являється новий напрямок – healthy food заклади. Це не вегетаріанські заклади. Не всі переходять на вегетаріанське меню. Але їхня їжа ґрунтується на правильному поєднанні продуктів без використання будь-яких сумнівних інгредієнтів. 

- Як ви прийшли до вегетаріанства?

- Я не їм м'яса більше 10 років, але не дуже люблю називати себе вегетаріанкою. Мені б не хотілось ставити рамки. Я м'яса не їм. Це все. Не має значення з яких причин людина відмовляється від м’яса. Хтось – з медичних показань, хтось – з етичних міркувань. У кожного свої мотиви. І якщо людина уважно прислухатиметься до себе, вона помітить, що зміна раціону змінює її мислення, її настрій. Але я б не бралася нести прапор і говорити, що всі мають жити саме так. Я занадто поважаю свободу кожної людини. У кожного свій шлях, свій час, свої можливості.

Не обов’язково їхати за тридев’ять земель у пошуках щастя – воно часто буває зовсім поруч. Але подорожі – це безцінний дар, який може відкрити для нас нові світи, інші культури. Побачити самобутність інших народів і спільність всього людства. У якихось стражданнях або проявах щастя всі люди абсолютно однакові. Для мене це – справжнє джерело натхнення.

-Ви мама трьох дітей, як ви пояснюєте своїм дітям що таке вегетаріанство?

- З дітьми все складно і водночас дуже легко. Найголовніше – бути чесним. Вони так чи інакше пристосуються до того, що ти намагаєшся їм нав'язати, але тоді ти задавиш якусь їхню частину. Одна з головних речей, яким я вчу своїх дітей – частіше звертати увагу на склад продуктів. Розповім одну історію. Торік клас мого сина приходив до нас на екскурсію. Ми провели лекцію про цільнозернове борошно, багато говорили, пекли печиво. Здавалось, ніби вони дійсно зацікавилися, почали думати про своє харчування. Однак розповідь мого сина про те, як за тиждень вони повернулись до піци з сусіднього кіоску, відверто кажучи, мене засмутила. Рік потому вони знову завітали до нас у гості. І цього разу, змінивши своє ставлення до цієї теми, я просто поділилась своєю історією. Розповіла про особистий шлях, про те, яким я бачу здоровий спосіб життя. Мені було дуже приємно спостерігати за підлітками, котрі слухали з усією уважністю та зацікавленістю. У нас вийшов дуже хороший та щирий діалог.  

Відвертість – ось що важливо в розмові з дітьми на такі серйозні теми. Адже проходить час, змінюються вони, змінюєшся ти, змінюється простір. І кожного разу ти знаходиш потрібні слова.  

- Зараз вегетаріанство стає таким собі трендом, і багато хто забуває про важливість продуктів, про важливість елементів, які вони втрачають при переході на інше харчування. Що б ви рекомендували тим людям які хочуть стати на шлях вегетаріанства і при цьому не зробити найпоширеніших помилок?

- Треба усвідомити, чому ви це робите і для чого. Припустимо, якщо це питання етичної  відмови, а тіло продовжує вимагати тих чи інших продуктів, тоді природно, якщо певний час буде важко. Це питання сили духу, і що б я точно не рекомендувала – фокусуватися на тому, щоб у чомусь собі відмовляти. Якщо ви будете говорити своєму тілу: «мені цього більше не можна», воно буде хотіти заборонених продуктів ще більше. І буде самими мислимими і не мислимими способами намагатися отримати бажане. Якщо ви розумієте для чого ви це робите, то все може скластися дуже органічно. Отже, мені здається, що усвідомлений підхід – це єдиний правильний вибір.

- А що для вас означає термін «усвідомлений»?

- Коли ти розумієш що ти робиш. Розумієш розумом і розумієш серцем.

- Що ви рекомендуєте спробувати зі страв тим людям, які вперше прийшли у ваш ресторан і які жодного разу не стикалися з поняттям вегетаріанської кухні?

- Насправді, це дуже цікава штука. На початку, коли ми тільки відкрилися, мені пощастило працювати в залі, я часто обслуговувала людей і неодноразово потрапляла в таку пастку – радити щось людям. Мені здавалося, що це найважче. Людина, яка жодного разу в житті не стикалася з поняттям сироїдіння, дуже здивується, якщо замовивши славнозвісний десерт Тірамісу, побачить у себе на тарілці зменшену копію у рюмочці. І, звичайно, вона не одразу зрозуміє, що до чого. Насправді це цільний продукт, і насичення від нього, настає пізніше. І людині потрібно пояснити це і супроводити до її власного вибору.

-До речі, як ви ставитесь до сироїдіння?

- Так само, як і до всіх модних течій. Мені не подобаються будь-які жорсткі обмеження. Якщо це усвідомлений вибір, людина може харчуватись лише одними фруктами. Якщо хтось свято вірить, що харчування сирою морквою допоможе йому помолодіти років на двадцять, він має право в це вірити і так чинити. Головне, щоб це не була порожня данина моді. В такому випадку сироїдіння не принесе нічого, крім розчарування. Організм не обдуриш, а отримавши негативний досвід, люди часто потім дискредитують свої ж методи. Сироїдіння – дуже потужна штука, але потрібно розуміти, як нею користуватися.

- Як ви ставитесь до інших вегетаріанських закладів? Думаєте про конкуренцію?

- З повагою. Мені здається, що ніхто і нікому не є конкурентом. У кожного своє поле діяльності, кожен займає свою нішу. Більше того, якщо поглянути на всі київські заклади, то ви побачите, наскільки вони всі різні, і це здорово. У людей є можливість вибору. Це прекрасно!

- На вашому життєвому шляху зустрічалися люди-агресори, які запевняли, що вегетаріанська їжа – повна нісенітниця? Що б ви відповіли таким людям?

- Я б просто не стала їм нічого відповідати. Так, кожен має право на власну думку, мати  своє поняття, що є здоровою їжею. Ми живемо у дуже цікавий час, ми маємо свободу вибору, скрізь нас проходять величезні потоки інформації.

Далеко не всі гості нашого закладу є вегетаріанцями. Дуже багато саме

чоловіків. І деякі є мало не «мисливцями». Так от, більшість з цих людей, відчувають вплив вегетаріанської їжі. Коли змінюєш свій раціон, поступово змінюється твоє бачення та сприйняття. Саме такі речі не просто радують, вони надихають.

Фото с сайта bit.ua